Нещодавно трапився зі мною цікавий випадок. Запросили оглянути та запустити бензинову електростанцію на 7 кВт. Все б і нічого, но на запитання що з нею і чому вона не працює — отримав відповідь — та там нічого такого суттєвого немає, під’єднати декілька дротиків і все. Замовниця сказала що електрик який обслуговує дім і інше електрообладнання на даний час за містом, але все розкаже телефоном. Ситуація з електрикою зараз напружена, і мати електростанцію що не працює у господарстві на даний час дуже не розумно. Це викликало у мене думки що не все там так просто як мені розказують. Дорога до господи була теж доволі екзотичною. Будинок розміщається на Берковецьких дачних кооперативах. А поряд Берковецький цвинтар. Іду на роботу, а праворуч вулиці будинки, а ліворуч — могили, пам’ятники та склепи. Екзотика ))) Приїхав, хазяйка каже — мовляв, генератор стояв 7 років, у ньому не було потреби, а зараз війна, світло вимикають і своє джерело енергії лишнім зовсім не буде. 
Ну я першою справою дай думаю подивлюся чи е бензен, чи нема, щоб запустити станцію та подивитися чи працює, чи ні. 
Відкриваю пробку бензобака — а там…. мати моя рідна…. Коротко кажучи, бак був залитий бензином наполовину і так простояв майже з десяток років. А станції потрібно зберігати або з баком залитим бензином під самий верх, або з повністю пустим та сухим. За цей час на стінках бензобака конденсувалася волога з повітря і стікала на дно. А бензин плавав зверху над прошарком води. Звісно бак поржавів як Титанік в Атлантичному океані. Хоча зовні виглядає як тільки но з магазину. Спочатку я мав думку вичистити бензобак та обробити його дно ортофосфорною кислотою, а потім помислив та подумав — якщо в якомусь місці метал прогнив майже наскрізь та тримається тільки на зовнішній фарбі….. При роботі може статися протікання бензобака. А куди потрапить з нього бензин? Правильно — на розпечений глушник, далі вибух і пожежа в приміщенні. І хто за це все повинен брати на себе відповідальність? Тому у кошторисі ремонту з’явився рядок — заміна бензобака. 
Ну з баком зрозуміло, іду далі — пробую завести генератор з ключа, електростартом від акумулятора. Нічого навіть не поворухнулось. Беру мультиметр та міряю напругу на гелевому акумуляторі — результат 0,6 вольта. Акумулятор мертвий. З’являється другий рядок у кошторисі — заміна акумулятора. 
Далі думаю, а чому ж помер акумулятор, якщо його повинна була постійно підтримувати в зарядженому стані зарядка для АКБ з постійним режимом живлення. Виявляється «підключальщики» станції вирішили зекономити собі трохи грошенят, та встановили замість дорогої зарядки звичайний блок живлення для світлодіодної стрічки. Звісно спочатку він заряджав акумулятор, а далі він його просто перезарядив і зварив у своїй власній юшці. Ось і час третього рядка — купівля та монтаж зарядного приладу. 
Ну якщо не вийшло запустити електростанцію від АКБ, то дай думаю запущу її ручним кікстартером (мотузкою або шморгалкою як кажуть в народі). Смикаю ту мотузку, а станція навіть не збирається запускатися. Ну тут два варіанти — немає іскри на свічці або немає бензину в карбюраторі. Перевіряю іскру — як не дивно, вона є. Знімаю трубку подачі бензину до карбюратора — вона суха. Ну гадаю через те, що бак заіржавів то треба дивитися бензокран на наявність у ньому сміття з бака. 
Відкрутив бензокран — він повен сміття, та до того ж від низької якості бензину та явних хімічних домішок у ньому — ущільнюючу гумову прокладку геть чисто роз’їло та деформувало. Знову рядок у кошторисі — заміна бензокрану. 
На цьому етапі в умовах «на коліні» вже нічого зробити для запуску генератора було неможливо. Але неозброєним оком було видно масштаби подальшої роботи. 
Електростанція потужність 7 кВт була підключена до автоматики запуску та навантаженню в будинку звичайною побутовою вилкою на 16 А — 3,5 кВт. Звісно при роботі під повним навантаженням вона б оплавилася та вийшла з ладу. Генератор був розрахований на працю на будівництві, та живленню декількох подовжувачів з інструментом. А не живленню повним навантаженням мережі будинку. Тому потрібно на панелі станції ставить однофазну розетку на 32 А та відповідну вилку до неї. 
Приїхавши додому то порахувавши кошторис у мене вийшла сума 400 доларів. Це притому, що я рахував по найнижчих розцінках запчастин та робіт коли ціни не задирали як зараз у зв’язку з повною відсутністю компонентів. Війна, нічого не поробиш. Так ось — мені відповіла замовниця що по таких цінах їй ремонт не потрібен і я забагато хочу. Ось такий випадок трапився у мене. Люди вбили станцію яка майже не працювала. Ну хай тоді сидять без світла та сердяться самі на себе. По світлинах ви самі бачите кількість та обсяги ремонту. Як то кажуть — мертві бджоли не гудуть. Інші цікаві матеріали є на другому моєму сайту — https://mexanik.net/ Зв’язок зі мною: https://mexanik.com.ua/kontakty/